Чи може війна стати каталізатором до змін? На думку Анатолія Мельничука, доцента кафедри економічної та соціальної географії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, навіть у найважчих випробуваннях можна знайти точки росту. Він поділився з нами своїм баченням перспектив розвитку громад Київщини у післявоєнний період. Незважаючи на те, що активні бойові дії 2022 року на території області вже позаду, їх наслідки все ще відчутні. Які ж основні виклики та можливості постають перед громадами області в процесі відновлення? Як війна вплинула на процеси децентралізації та місцевого самоврядування? Які пріоритети слід визначити для подальшого розвитку? На ці та інші питання ми шукали відповіді разом з паном Анатолієм.

На Вашу думку, які основні виклики та можливості постають перед громадами Київської області в умовах війни?

Війна розірвала усталені економічні зв’язки, міграції населення є дуже деструктивними у регіоні, місцеві бюджети скорочуються. Значні ресурси місцевого самоврядування витрачаються на потреби фронту — насамперед, людські. Загострились потреби деколонізації та формування політики пам’яті на місцевому рівні.

Територіальні громади потребують переосмислення свого розвитку. Стратегічні напрямки розвитку, містобудівні рішення, проєкти та заходи, реалізація яких планувалася до широкомасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну, втратили свою актуальність. Стан планування розвитку відкинуто до рівня 2015 року для громад і на десятиліття назад для окремих населених пунктів.

Позитивне можна бачити у релокації до регіону бізнесів, ініціативність та бізнес-активність значної частини внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які оселилися в Київській області, насамперед, у передмісті столиці. Після перемоги можемо сподіватися на залучення значних коштів на відновлення, розвиток нових сфер економіки, зокрема, військово-промислового комплексу (ВПК). Перевагою стане і досвід нової української військової еліти.

Як війна вплинула на процеси децентралізації та розвитку місцевого самоврядування в регіоні?

Війна завдала значного удару розвитку місцевого самоврядування. Наслідки впливу війни будуть помітні десятиліття. Держава делегує все більше повноважень на місцевий рівень, фінансові ресурси при цьому не забезпечуються. Це у значній мірі стосується політики держави щодо соціального забезпечення населення, ВПО, ветеранів, мобілізації військовозобов’язаних тощо. Важким тягарем на місцеве самоврядування також лягають завдання розбудови інфраструктури безпеки, втрати кваліфікованих кадрів у комунальному секторі та управлінні. Місцеве самоврядування потребує інституційної підтримки щодо оцінки руйнувань, планування відновлення та розвитку громад під час війни та майбутнього післявоєнного відновлення.

Які особливості просторового розвитку Київщини варто враховувати при плануванні відновлення та розвитку громад?

Я вважаю найбільшим недоліком реформи адміністративно-територіального устрою (АТУ) 2015-2024 років відмову від реформи на регіональному рівні. Київська область — єдина без обласного центра у своєму складі, а адміністративний статус Києва встановлений за часів СРСР та відображає колоніальне минуле України. Просторовий розвиток має визначати юридичне та адміністративне проявлення Київського столичного метрополісного регіону, це докорінно змінить сучасну конфігурацію регіону та є однією з найбільш вагомих причин необхідності реформи АТУ України на регіональному рівні.

З якими ключовими проблемами стикаються громади Київщини у залученні інвестицій та розвитку економіки?

Проблем досить багато. Основні з них — це неготовність інвесторів ризикувати через війну в Україні. Низькою є культура планування розвитку на місцевому рівні, фактично можна говорити про відсутність цілісної системи збору необхідних для прогнозування та планування даних за тривалі періоди. Громади не мають належної інституційної підтримки та супроводу щодо планування місцевого розвитку та проєктного менеджменту, що робить, зокрема, недоступним використання досвіду Польщі із залучення фінансування проєктів із Європейського фонду регіонального розвитку та інших фондів ЄС.

Які пріоритети Ви б визначили для відновлення громад Київської області?

Два ключові пріоритети — це проведення реформи АТУ України 2.0, включно із зміною на регіональному рівні з відмовою від створених при СРСР областей в інтересах індустріального розвитку країни, та довгострокове стратегічне планування розвитку на всіх ієрархічних територіальних рівнях.

Які інноваційні підходи та технології можна застосувати для відбудови та розвитку громад?

Думаю, варто вивчити та скористатися досвідом Лондона щодо децентралізації системи управління та реформи планування розвитку. Зокрема, революційними зрушеннями є децентралізація адміністративного управління у Лондоні та цифровізація участі у плануванні його розвитку, запровадження навчання участі та залученості до заходів із стратегування, планування та прийняття управлінських рішень із шкільної лави.

Яка роль міжнародної допомоги та співпраці у відновленні Київщини?

Україна стала надійним щитом на шляху в загарбника для країн Вільного світу. Фінансова допомога для післявоєнного відновлення України та її регіонів від міжнародного співтовариства є природною. Важливу роль, крім фінансової допомоги, має також експертна, консультативна підтримка та міжнародне співробітництво міст та територіальних громад. Ефективні зміни в АТУ Київщини та плануванні відновлення і розвитку регіону та територіальних громад безпрецедентні з часів відновлення Європи після ІІ Світової війни та можливі і потрібні лише при значних фінансових витратах, які перевищують внутрішні можливості фінансування.

Як забезпечити сталий розвиток громад Київщини з урахуванням екологічних аспектів?

Інтегрований розвиток та максимальне залучення населення до процесів планування і прийняття управлінських рішень мають стати основою післявоєнного відновлення України та її регіонів. В основі підходу інтегрованого розвитку три площини — погодження стейкхолдерів, узгодження основних напрямів розвитку (економічного, соціального та екологічного), виявлення та задіяння просторових осей та центрів розвитку. У регіоні є досвід розроблення територіальними громадами Концепцій інтегрованого розвитку. Його потрібно масштабувати.

Яким Ви бачите внесок Агенції регіонального розвитку у відновлення та розвиток громад Київської області?

Роль АРР в нинішніх умовах важко переоцінити. Я переконаний, що їх надзавданням є супровід розвитку громад у контексті підвищення їх спроможності до планування розвитку та проєктного менеджменту. На певному етапі вони можуть на себе взяти координацію формування надійної статистичної бази місцевого розвитку, залучати найкращих світових та українських планувальників, архітекторів, урбаністів до сталого відновлення та розвитку регіону, забезпечити менеджмент ключових проєктів, у тому числі і на місцевому рівні, забезпечити координацію органів місцевого самоврядування (ОМС) і бізнесу щодо формування тендерів, закупівель, розроблення кошторисів та забезпечення іншого супроводу розвитку громад.

Які рекомендації Ви б дали Агенції для підвищення ефективності її діяльності в умовах війни?

Я б рекомендував напрацювати методологію формування статистичної основи забезпечення даними планування та проєктування у регіоні на основі ГІС-технології статистичного забезпечення регіону, сформувати базу проєктантів, планувальників та проєктних організацій та установ, які регіон рекомендує для роботи з громадами, сформувати платформу експертів-дорадників — Раду експертів з розвитку Київщини, — створити цифрову платформу онлайн-навчання для представників місцевого самоврядування, сформувати комунікативну платформу основних стейкхолдерів розвитку Київщини.

Відновлення Київщини — це спільна справа влади, бізнесу та громадськості. Анатолій Мельничук підкреслює важливість координації зусиль та залучення до цього процесу Агенції регіонального розвитку, яка має стати надійним партнером для громад.

Джерело Агенція регіонального розвитку Київської області

‍