25 квітня в стінах Київського національного університету імені Тараса Шевченка у змішаному форматі відбулося розширене засідання комунікаційної Платформи відновлення Ізюмської територіальної громади, керівництво якої поділилося досвідом відновлення керованості та повернення життя в громаду після її звільнення від окупантів.

Довідково:

Співпраця над створенням та супроводом модельної комунікаційної платформи розпочалася у березні цього року в рамках тристоронньої угоди про співробітництво між Центром якості місцевого самоврядування, Ізюмською територіальною громадою та Київським національним університетом імені Тараса Шевченка.

Головна мета – співпраця щодо наукового та організаційного супроводу відновлення та розвитку територіальних громад, їх органів місцевого самоврядування.

Голова Центру якості місцевого самоврядування Валентина Полтавець ознайомила учасників з цілями, структурою, інструментарієм та сферами застосування Платформи відновлення Ізюмської територіальної громади.

З вступним словом від імені Київського національного університету імені Тараса Шевченка виступив Костянтин Мезенцев, професор, завідувач кафедри економічної та соціальної географії.

Модерацію діалогу проводив Анатолій Мельничук, доцент кафедри економічної та соціальної географії.

В рамках заходу відбулися тематичні панельні дискусії:

• Перші 100 днів після деокупації територіальної громади
• Формування команди та відновлення керованості деокупованої громади
• Державні структури, МТД, міста-побратими, Асоціації, бізнес, волонтери та організація відновлення територіальної громади
• Планування та заходи з відновлення

Валерій Марченко, начальник Ізюмської міської військової адміністрації пригадує, як у вересні 2022 року повернулися у понівечене обстрілами місто, де майже 80% багатоповерхових будинків були зруйновані чи пошкоджені, приватний сектор зазнав руйнувань на 35%, адміністративні будівлі були зруйновані майже всі.

За його словами, першочерговими викликами після деокупації стало забезпечення гуманітарною допомогою, відновлення електроенергії, розмінування території та підготовка до опалювального сезону.

‍«Наразі вже відновлена робота всіх державних установ і комунальних структуру, не працює лише суд. Він в Харкові. Всі установи запрацювали з третього місяця після деокупації. Ми організували хаб у одному з приміщень, в якому зробили капітальний ремонт, там розмістили усі служби, бо приміщення установ були зруйновані», – зазначив Валерій Марченко, начальник Ізюмської міської військової адміністрації.

До повномасштабного вторгнення у громаді проживало майже 50 тисяч мешканців, після деокупації залишилося 13 тисяч. Наразі – майже 27 тисяч населення. Основна проблема – масштабні руйнування інфраструктури, людям нікуди повертатися, каже очільник громади. Тому важливо прискорювати темпи відновлення житла.

Костянтин Петров, секретар Ізюмської міської ради розповів про формування команди та відновлення керованості деокупованої громади. За його словами, в громаді існує кадровий голод.

‍«Сьогодні в апараті виконавчого комітету міської ради працює майже 70 фахівців, в управліннях – 80. Складною залишається ситуація із комунальними підприємствами, штати яких укомплектовані лише на 50%, переважна більшість працівників – жінки», – зауважив Костянтин Петров, секретар Ізюмської міської ради.

Наразі громада активно працює над питаннями організації відновлення інфраструктури, залучаючи до співробітництва міжнародні благодійні фонди, програми та організації.

До повномасштабного вторгнення містами-побратимами Ізюму були міста Тукумс (Латвія),  Андрихув (Польща), Хоні (Грузія). Під час окупації вони допомагали гуманітарними вантажами людям в евакуації та підтримували фінансовими ресурсами для задоволення першочергових потреб вимушено переміщених осіб.

‍«Після деокупації міста-побратими суттєво нам допомогли, забезпечивши автобусами для комунальних підприємств та управління освіти, комп’ютерною технікою. Також забезпечили відпочинок дітей в містах-побратимах», – підкреслив Костянтин Петров, секретар Ізюмської міської ради.

Сьогодні у Ізюма вже є нові міста-побратими – французькі, американські та німецькі, також ведуться перемовини з італійськими та словенськими містами.

Попри те, що в сучасних умовах потенційних інвесторів зупиняє безпековий фактор, керівництво громади працює над формуванням бачення майбутнього розвитку громади та шляхами підвищення економічного потенціалу.

Максуда Руденко, начальник управління житлово-комунального господарства Ізюмської міської ради наголосила, що разом із французькими партнерами розробляють бачення відбудови міста майбутнього – з велодоріжками, зонами відпочинку, виробництвами, будинками, дитячими садочками, школами, парками.

Територіальні громади, що зазнали руйнувань через повномасштабне вторгнення потребують підтримки, консолідації зусиль всіх заінтересованих сторін та всебічної взаємодії, саме тому створена Платформи відновлення Ізюмської територіальної громади, яка продовжує спільно працювати над пошуком і розробкою ефективних рішень у плануванні, соціальному забезпеченні та відновленні громади.

‍